Інтроверсія - Минуле.
Nov. 20th, 2009
02:30 pm - Минуле.
Мій журнал має переважно розважальний характер і таким він залишиться.
Але наступний пост стосується трагічних подій 1932-1933 року і того, як ці події торкнулись моєї родини.
Моя мати родом з села Піски Сумської області, яке розташоване на мальовничих берегах річки Сейм.
Так сталося, що наше село зберегло унікальні архівні данні про кількість загиблих від Голодомору.
Більшість яких поіменно встановлена. В 2008 році в селі був встановлений пам"ятник померлим, плитах написані імена загиблих.
Якщо взяти 4 лінії моєї мами, тобто дві її бабусі і два дідусі, то по кожній є загиблі. Або беспосередньо моя пра-пра бабуся та дідусь або двоюрідні. Всі чотири прізвища я знайшов на плитах.
Пам"ятний знак встановлено на місці колишньої ями, куди звозили трупи. У цій могилі знайшли свій спочинок близько 250 осіб.
Влітку я відвідав його і зробив кілька світлин:
(клікайте, щоб збільшились)
В інтернеті також достатньо інформації про те як постражадало наше село:
За інформацією Державного архіву Сумської області:
За останній рік багато писалося про трагедію с. Піски Буринського району, де з померлих за 8 місяців 1933 року 1195 громадян понад 85 % було з діагнозом „безбілковий набряк
За інформацією Сумської державної адміністрації:
Згідно з відомостями книги реєстрації актів цивільного стану, лише за сім з половиною місяців 1933 року у Пісках померло 1185 осіб (для порівняння: за роки Великої Вітчизняної війни загинуло 223 односельці).
Порівняйте ці цифри. Ніхто ж не сміє заявляти, що у нас перегиби зі вшануванням радянських воїнів. А про "перегиби" у висвітленні Голодомор ми постійно чуємо.
А цю історію розповідала мені бабуся, тепер вона є в газеті:
Сумская область
Согласно сведениям из книги регистрации гражданского состояния, в большом селе Писки умерло две трети населения – 1185 человек. По селу на подводах ездили специальные команды, которые собирали трупы и хоронили в братских могилах. В кучи складывались как мертвые, так и умирающие. В одном из домов захватили опухшую 21-летнюю девушку, которая уже не могла говорить, но шевелилась. Бросили ее на самый верх подводы.
Люди видели, как девушка пыталась сползти с горы трупов, но ее заталкивали назад. Когда на выбоине подводу подбросило, несчастная скатилась и заползла в кусты, чтобы не видели ездовые. Девушка выжила.
Отже, для мене ці всі події не проста абстрактна інформація з телебачення. Крім того бабуся та її брат розповідали, що на іншому берез р. Сейм де розташовані етнічно російські села, ніякого голоду не було. Люди їздили туди міняти одіж і цінні речі на продукти харчування.
Я не стану робити з цього якісь конкретні висновки, але ця інформація також має бути поширена.
І як би не звинувачували Президента в перегибах, типу "достал со своим Голодомором", але це питання піднялось і вирішилось тільки зараз. В тому числі і з поіменним встановленням загиблих.
P.S.
І ще, сподіваюсь росіянам соромно за таких людей:
Не читати, щоб не псувати настрій
Ще один факт підтвердження саме "геноциду" українського народу.
Мене дивує байдужість окремих моїх співгромадян, які зневажливо ставляться до цієї події, навіть коли їхні предки загинули від голоду. Сталін свідомо звільняв місце від корінного населення, щоб заселити їх "совєтскімі чєлоєкамі".
пройшов за посиланням - це ж офіційна політики Москви
Часто поведінка не досить адекватна. Часто бракує простої логіки. Той сами приклад із вшануванням ВВВ, чомусь там ніхто не каже про "перебільшення", "це так давно було"
тобто до їх совісті взивати нема ніякого сенсу.
Згадайте Ігора Талькова - більшого антикомуніста не знайти.
Але з приходом "демократів" до влади і кризою в країні багато людей розчарувались і знову захотіли сильної руки.
І імперські ідеї почали піднімати голову одночасно з "підняттям з колін".
Но! когда-то приходилось собирать информацию у стариков, опрос около 1000 чел, голодомор был везде, не только на Украине, историй наслушались разных. Моя бабушка рассказывала, как они питались улитками, готовить научила соседка-гречанка и ходили с побережья под Мелитополь за продуктами.
Придерживаюсь мнения, что был геноцид всех советских народов, удивляет нежелание россиян признать факт и тоже почтить память своих земляков и родственников.
Крім того, що вони самі не вшановують пам"ять загиблих, вони ще критикують і звинувачують інших за це.
була там? здається це українське місто
у нас теж багато хто з села до Криму поїхав =)
Їх нелогічність дивує
На інформативній табличці українською та англійською вказано на місце масового захоронення жертв голодомору.
Спочатку йшла мова чому без згоди депутатів, вияснили - їхньої згоди для встановлення знаку не треба, документи оформлено чьотко. Потім перейшли до того що не має там ніякого масового захоронення, ну не більше трьох-п"ятьох чоловік (ну дійсно з їхнім розмахом це не масово, ну не міліон жеш). Бютівці заявили - напис англійською зроблено з орфографічною помилкою (їм бачите хтось сказав, самі англійської не знають), тому треба знак демонтувати.
Просто вияснилось, що цей напис роздратував Нардепа Самойлик, коли остання проїзжала тією дорогою. Поступила команда - прибрати.
Адміністрація поки що відбивається, черговий раз питання демонтажу памятника правдами-неправдами знімають з порядку денного. Але вони (комуно-регіонали) не зупиняться, гавкають з усіх сил не зупиняться мабуть ніколи, поки не помре останній комуняка.
Re: Їх нелогічність дивує
шкода, що такі сили діють на території України
Ти мав рацію - настрій собі я зіпсував тим пошуком. Суки кацапські!